БЕССПОРНО - Бюро журналистских расследований

Мирослава Гонгадзе подала заяву до Європейського суду з прав людини 16 вересня 2002 року. 22 березня 2005 року судді вирішили, що заява є прийнятною до розгляду.

В листопаді 2005 р. Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Гонгадзе проти України» на користь заявниці Мирослави Гонгадзе. Суд встановив, що з боку держави Україна мало місце порушення статей Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод:

• 2 (право на життя) - в контексті неспроможності українських правоохоронних органів захистити життя чоловіка заявниці, Георгія Гонгадзе;

• 2 - в контексті неналежного розслідування справи про вбивство Гонгадзе;

• 3 (заборона нелюдського та принизливого поводження) - відносно самої заявниці;

• 13 (право на ефективний засіб правового захисту).

Рішення винесли сім суддів одноголосно. Суд виніс рішення, що заявниця має отримати від держави 100,000 євро грошового та морального відшкодування.

Інтереси Мирослави Гонгадзе у суді захищала адвокат Сільвія Прес-Лосіно, з котрою ІМІ підписав угоду. Рішення суду можна прочитати англійською мовою на сайті: www.coe.int

Минулого місяця в Україні відзначали восьму річницю з дня зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. З цього приводу прозвучало багато заяв, як з боку політиків, так і зі сторони громадськості. Проте основні питання у справі так і залишились закритими. Крім цього, у вересені було зафіксовано три напади та побиття журналістів. Загиблі та зниклі журналісти – 1. 23 вересня, в Нових Санжарах (Полтавська область) невідомі ввірвалися в будинок журналіста, колишнього завідувача відділом листів і фотокореспондента місцевої районної газети Віктора Валяєва і його дружини та по-звірячому їх побили. Непритомних батьків знайшла їхня дочка. 24 вересня, в Новосанжарській районній лікарні Валяєв помер. Дружина журналіста померла ще по дорозі до лікарн

"Быть Ворзель патриархальному, а не индустриальному!" - с такими требованиями жители пгт. Ворзеля Ирпенского района против так называемого оздоровительного комплекса.

17 років тому була проголошена тисячоліттям очікувана і виборювана незалежність України. Нинішня річниця незалежності України - це час, коли ми підсумовуємо здобутки, отримані країною, даємо відповіді на актуальні питання сучасної доби та визначаємо шлях на найближче майбутнє

Головному редактору газети “Ірпінський вісник” Душку Т. В. Засновнику “Ірпінського вісника” Ірпінській міській раді (секретарю Морозу А. Є.) Прокурору міста Ірпінь Оніщенку П. В.

Нагадуємо, що друкуючи листи наших читачів, ми можемо не розділяти їх думку і не несемо відповідальності за вказані факти. Це також стосується відкритого листа членів ІРГО “ Самозахист”, надрукованого в “ Ірпінському віснику” № 26 (2355) за 3-9 липня цього року. Однак, як виявилось, з чотирьох підписів під листом, два останніх – недійсні, бо ці люди не є членами громадської організації “Самозахист”. Двох інших авторів листа Олега Множинського та Зінаїду Філіпову на засіданні “Самозахисту”, яке відбулося 16-го липня, з членів правління виключено. О. Множинського, який працював у “Ірпінському віснику” на півставки фотокореспондентом, за дизінформацію від роботи відсторонено.

Голові ГоловКРУ України Сивульському М.І. Генеральному прокурору України Медведьку О.І. Першому заступнику Голови СБ України Наливайченку В.О. Прокурору міста Ірпінь старшому раднику юстиції Оніщенку П. В. (звернення втретє)

Міському голові м.Ірпінь Бондару О.В. Душко Т.В. Головного редактора КП “Газета “Ірпінський вісник”

Доводжу до відома , що доповідною №3371/01 від 11.07.08р. було Вас інформовано про стан справ у Комунальному підприємстві «Газета «Ірпінський вісник» Ірпінської міської ради та листом № 43 від 05.08.08р. щодо завершення випробувального терміну на посаді головного редактора Комунального підприємства «Газета «Ірпінський вісник» Ірпінської міської ради, згідно рішення сорок п’ятої сесії п’ятого скликання № 1527-45-V від 18.04.08р. Керуючись Кодексом законів про працю України згідно ст.28 наказом по редакції за №20 від 05.08.08р. приступив до виконання обов’язків , як такий що пройшов випробувальний термін.

За минулий 2007 рік будівельний ринок України зріс більше як на 15%. Такий ріст будівельного сектора зумовили досить сильні внутрішній та зовнішній попити, що, в свою чергу, дозволило українським будкомпаніям збільшити обсяги будівництва. До того ж, на будівельний ринок України почали виходити і європейські диве- лопери. Це також є підтвердженням того, що будівництво в Україні піднялося на якісно новий рівень розвитку. Проте, незважаючи на всі плюси, у 2008 році відбувся спад вітчизняного будівництва.